Освідчення

Я - патріот свого. Я люблю свою країну, місто, район, дім.. Люблю свій університет, школу. Шкода, я в садочок не ходила - мабуть, я б його також любила. Так, це не значить, що вони - найкращі, що в них нема недоліків. Є, й багато. Я їх бачу, іноді борюся, іноді, як всі, мирюся. Що звичайно погано, соромно і все таке.. але я ж теж не без недоліків Все це - частинка великого пазлу “Я”. А себе я ж люблю ))

Я люблю людей. Тих, що мене оточують. Бувають, звичайно, моменти, коли хочеться прибити всіх лопатою Але це минає. Є люди, яких полюбити не вдається - тоді я намагаюся уникнути їхнього оточення. Це ж вихід

Можливо, це якась дивакуватість, юнацький ідеалізм, максималізм.. Але мені так подобається. От уявляю собі життя людей, що ненавидять країну, в якій живуть, людей, що їх оточують, мову, що звучить звідусіль. Брр.  Краще не там, де нас нема, а де ми - вдома… А наскільки хороше тут - залежить тільки від нас. “Я в цьому глибоко переконана”:)

“404 засранця” або А Баба Яга проти! А Ви?

“Я не согласен с Вашим мнением, но готов жизнь отдать за то, чтобы Вы могли его высказать” Мари Франсуа Аруэ, aka Вольтер (нагадав Орєхов, далі буде про нього)
Що стосується тролінга. І тих мудаків, що тішаться типу “Хааа! Прикинь, вони всі подумати, що я мудак, а я ж - троль супер-шмупер умний.” Нєа. Таки Мудак.
Що стосується апатії. І тих справжніх українців, що бідують типу “Та нічо в вас не вийде. Не з нашими людьми, не в нашій країні, не (вставити своє)” Нєа. Якби кожен з вас, пасивно підтримуючих, хоч раз в житті відігнав цю дурну думку, то може б ми вже жили в іншій країні. А я краще спробую щось посильне зробити, ніж скиглити.
Що стосується теорії всісвітнього заговору. І її прихильників, що застерігають типу “Не вірте їм, то все продєлки (вставити своє у родовому відмінку)! То вони вами маніпулюють! Вони не читали Закон - стопудов! Не може випадково так попсово закон підтримати саме 404 депутати…” Як би вам не хотілось, але таке сталося і є люди, що в змозі прочитати закон, не така у нас тотальна безграмотність. Ви би самі спробували, і перед тим, як кричати, що нічо там такого в ньому нема, прочитали не першу версію закону, а свіжу. Чи ви читати не вмієте? Чи ви не знаєте, який місяць за яким іде?

Що стосується нашої ментальної хати, що традиційно скраю. І тих, хто мовчить і сопить в дві дірки типу “…,….. …!..,…?…” Якби ви ще не голосували, було б круто. Але дякую за те, що хоч не заважаєте, як ті, що описані вище: сіють недовіру, апатію і нікчемність у мізках.

PS Про тих, хто каже: “правильний закон, тре всіх цих клятих інтернетчиків тримати під контролем” я не розглядаю, а то почну матюкатися.
Далі лікбез для тих, хто не в курсі, про що мова, та вісті з фронтів для тих, хто в курсі:

Continue reading »

Голосуйте за мене і проти Закону 404 !

Без виборів в нас ніяк.

Тому чому б вам не підтримати вітчизняних науковців і мене (не плутати! - я просто адмін)  у голосуваннях?

Тільки сьогодні і абсолютно безкоштовно  ви маєте дві можливості це зробити:

1 - знайти (option) usw.com.ua на UAWebstar. Дякую!
2 - клацнути на плюсик на Бубі. Ще раз дякую!

Від цього ні я, ні хтось інших не отримає сто тищ мільйонів, але може трошки більше людей взнають, що ми існуєм

І знов таки не без впливу виборів, що наближаються, у нас прийняли у першому читанні проект закону, що дає змогу владі забороняти доступ до “поганих” сайтів.
Добираються потрошки і до священного інтернету

Невипадково, мабуть, “за” проголосувало 404 депутати (доречі, всі хто добрів до Верховної Ради того дня). Тільки хто потім буде розплачуватись за такі помилки поки не відомо…
Докладно почитати, підтримати і взяти картинки можна тут: http://zakon404.pp.ua

У  Тві: #404uanet

То чи згодні ви:

“На підставі мотивованого подання правоохоронних органів провайдери телекомунікаційних послуг зобов’язані вживати заходи з обмеження доступу своїх клієнтів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження незаконного інформаційного наповнення (контенту).”

29.08

…відбудеться перша зустріч твітерян у Львові: читайте @lvivtweven або пишіть @Taras.

І саме 29-го я проїздом буду тама. Але це не перше співпадіння!

Перше почалось все з того, що партнер/колега/друг yurchyk, виявилось, теж буде цього дня у Львові, хоча проживає зараз на чужині і мала батьківщина його теж неЛьвів. Так що у нас видається нагода зустрітися офлайн: вперше за рік партнерства/співробітництва/дружби в рамках мережі “Українські науковці у світі”.

Так що життя непередбачуване і прекрасне!

І контрльний: 29-го мені стукне

Залишилося тепер кругом встигнути.. Головне -щоб на потяг

Моя практика завершилася. Підсумки

Я вже писала, що проходила практику у облдержаднімістрації. Здобула досвід, як не потрібно працювати У цих лавах сьогодні працює багато молоді, але то для них не робота, а просто можливість відсидітись - набрати необхідні роки стажу і познайомитись із представниками підприємств, куди б можна потім змилитись. Тобто особливої мотивації до праці у цих “врємєнщиків” нема. Звичайно є люди котрі добросовістно не перший рік там працюють, і дійсно працюють.. Але мені так здалося, що на такій зарплатні там залишаються лише фанати або ті, кому просто приємно бути “Начальником відділу”, незалежно чи є в цьому відділі ще хтось окрім них Наш керівник, наприклад, жалівся, що запрошували на СТО головним механіком - шалені гроші у порівнянні з адміністрацією, і робити теж нічого не треба (за його словами).. Але! Каже, як це піти працювати механіком, якщо зараз він начальник відділу…

Скоротити б їх вдвічі, платити більше вдвічі, можливо, й працювали б по-людськи.

Проводився Міжнародний інвестиційний форум, Continue reading »

Коротко про головне

Проходжу практику від університету в обладміністрації…

Розумію, чому в нас все так погано…

Синій - то небо, а жовтий - ..рапс!

Раніше вздовж траси Одеса-Київ колосилися жито й пшениця.. Зараз рапс. Багато рапсу. Хто проїжджав , бачив - мене зрозуміють. З одного бок, то непогано: біопаливо, збереження екології, розвиток технологій, інновації… Перевертаємо медаль: але ж ми експотруємо рапс, а не паливо! і виснажуємо ґрунти. По прикладу “бананових республік” перетворюємось на сировинний придаток.

Он США вже обмежують вирощення рапсу - бо шкодить ґрунту, бо біопаливо можна виробляти із іншої сировини, яка ніколи не стане альтернативою продовольству: хліб чи паливо? розумієте?

Хтось з економістів (не пам’ятаю точно) сказав свого часу: “Молоко, призначене дитині бідняка, дістанеться собаці багача.” Ось такий закон ринку…

Блоґер закликає: “Кризі - так!”

Денис Олейніков (до речі - власник інтернет-магазину Футболка.уа) у своєму жж підняв проблему недоступності житла у містах-мільйонниках та у Києві зокрема. Думаю, всіпогодяться: проблема існує. Нерухомість в Україні дорожча, ніж у розвинених країнах Європи. Тож Денис оголосив акцію “Кризі - так!” (”Кризису - да”). Мета - якнайшвидше досягти епотечної кризи. Я - тільки за А то вже надто безнадійно сьогодні заробити на квартиру..

Цікава позиція - якщо про іпотечну кризу більше говорити, то вона швидше настане Як би це химерно не звучало (ніби фен-шуй )), тут є раціональне зерно. Пропоную перейти по лінку та почитати, щоб зрозуміти суть акції.

Чи не вперше інтернет-ЗМІ (Кореспондент, Газета 24, Bigmir, інші) заговорили про ініціативу блоґера. Можливо, не вперше ), але я раніше не чула. Як на мене - позитивне зрушення. Нас чують.. якщо є що сказати

Дивилася “12″, читала “ШО”..

Вибачте, але зовсім неноворічна тема. Накипіло.

Яких героїв у сучасному російському кінематографі зображують українцями? Ніколи не звертали увагу? Мої спостереження вже от-от мали вилитися у блозі, як я натрапила на статтю у грудневому “ШО”. Називається “Амплуа: хохол”. Continue reading »

В Україні 3 біди:

- відсутність Податкового кодексу,

- безлад у судовій гілці,

- корупція.

На цьому ми щораз сходимось, коли на семінарах намагаємося придумати “курс лікування” нашій економіці. При чому зв`язуючою є саме корупція: це причина безладу у судовій гілці та їй вигідна відсутність Податкового кодексу. Які б ефективні методи ми не намагалися вигадати - все зводиться до того, що в нас нічого не вийде, бо… Корупція! У нас не працюють, в нас - “домовляються”. У нас не вчаться, в нас - “здають”.

Continue reading »