Моя практика завершилася. Підсумки
Я вже писала, що проходила практику у облдержаднімістрації. Здобула досвід, як не потрібно працювати 
У цих лавах сьогодні працює багато молоді, але то для них не робота, а просто можливість відсидітись - набрати необхідні роки стажу і познайомитись із представниками підприємств, куди б можна потім змилитись. Тобто особливої мотивації до праці у цих “врємєнщиків” нема. Звичайно є люди котрі добросовістно не перший рік там працюють, і дійсно працюють.. Але мені так здалося, що на такій зарплатні там залишаються лише фанати або ті, кому просто приємно бути “Начальником відділу”, незалежно чи є в цьому відділі ще хтось окрім них Наш керівник, наприклад, жалівся, що запрошували на СТО головним механіком - шалені гроші у порівнянні з адміністрацією, і робити теж нічого не треба (за його словами).. Але! Каже, як це піти працювати механіком, якщо зараз він начальник відділу…
Скоротити б їх вдвічі, платити більше вдвічі, можливо, й працювали б по-людськи.
Проводився Міжнародний інвестиційний форум, ми як практиканти допомагали в організації по типу “подай-принеси”, реєстрували учасників. Перший день на диво вийшов нічогенький… І народу багато, і навіть кількох справжніх винахідників побачила Другий день форуму за планом також був досить насичений.. О десятій розпочинався семінар на тему “Світова фінансова криза та її наслідки для України”. Але ж це лише за планом. Десята година, ні організаторів, ні самого фінансового аналітика, що мав його проводити, ні людей, як не дивно.. Ну, зібралось відсили осіб 20, котрі підходили до нас і намагалися взнати, чи буде взагалі щось. А ми вчились ввічливо говорити “не знаю”. Відповідальних за проведення всього дійства нам визначити не вдалось: на практиці ознайомились із “розмитими межами відповідальності”. Десь об 11-тій з’явився захеканий аналітик, почав шукати “апаратуру” для презентації. Презентація все ж була проведена, доречі, досить цікава. Одне шкода, що всі висновки вперлись у законодавство і нікудишню владу… Людей більше не стало. Бо виявилось, що паралельно проводилась виїзна конференція у якихось 2 районах нашої області, куди всі й направились.
Ось такий життєвий досвід. Було соромно, коли підходили люди і, дізнавшись що “семінар мабуть буде”, залишали : “З кожним роком все гірше…”
Ну, поганий досвід - також досвід. Зате ми взнали, що означає “формувати реєстраційні пакети”:
то один бере пакетик із гербом ООДА, інший кладе туди велику книжечку, хтось інший маленьку, наступний програмку, далі блокнотик, я ручку, а працівниця адміністрації складає в куточок. І так 500 разів Ця процедура проходила у нас під лозунгом: “Відчуй себе працівником заводу у Англії XIX століття!”
11 коментарів до “Моя практика завершилася. Підсумки”
Відповісти
Непорядок! А де фотозвіт для фанатів???
fryevhen, на жаль, під рукою не було “фоторушниці”
але нас в процесі реєстрації фоткали дядьки із дорогими фотоапаратами -якщо десь надибаю, обов’язково поділюсь.
Потрібні знову варяги… Пам’ятаєте, колись древляни товклися з полянами і сіверянами аж поки їм не набридло і не покликали поляни скандинавів які побудували їм ефективну державу. Або потрібно заритися по вуха у всякі ЄС, НАТО, СОТ, чим глибше тим краще, щоб совок і візантійщина втекла від нас.
Станіславе, буквально сьогодні згадувався цей факт: люди чекають, поки нас нарешті пустять у євросоюз і тоді європейці наведуть у нас лад… (але ж: “Разруха, она в головах, а не на улицах”)
коли вже українці виростуть із дитячого віку та стануть самі відповідати за свої вчинки…
Разруха, она в головах, а не в клозетах )
ой, точно.. вибачаюсь.
Від імені Булгакова я вас милостиво прощаю ))
Оленка, як не смішно, але саме це спрацювало більше 1000 років в Україні. Спрацює це і зараз, як це спрацьовує в Словенії або Словакії (членах ЄС). Нажаль це не будуть чисто скандинави, як тоді, нажаль, бо саме Скандинавські країни приклад для самого ЄС сьогодні, принаймні французька політ еліта дивиться саме на скандинавську, як на приклад для Франції.
А які ще рецепти можливі після прочитання Вашого розчарованого звіту?
Станіславе, я не дуже добре ознайомлена із станом справ у Словенії та Словакії, тому не стану сперечатись..
А стосовно рецепту… Можливо, мені просто пощастило з оточенням, але, дивлячись на цих людей, у мене з’являється надія, що ми здатні все зробити своїми руками. Нехай і на прикладі тих же скандинавських країн, але самостійно.
Лично я давно поставил себе “табу” относительно работы в гос. органах.
spomoni, до этой практики я еще допускала такую возможность