Синій - то небо, а жовтий - ..рапс!
Раніше вздовж траси Одеса-Київ колосилися жито й пшениця.. Зараз рапс. Багато рапсу. Хто проїжджав , бачив - мене зрозуміють. З одного бок, то непогано: біопаливо, збереження екології, розвиток технологій, інновації… Перевертаємо медаль: але ж ми експотруємо рапс, а не паливо! і виснажуємо ґрунти. По прикладу “бананових республік” перетворюємось на сировинний придаток.
Он США вже обмежують вирощення рапсу - бо шкодить ґрунту, бо біопаливо можна виробляти із іншої сировини, яка ніколи не стане альтернативою продовольству: хліб чи паливо? розумієте?
Хтось з економістів (не пам’ятаю точно) сказав свого часу: “Молоко, призначене дитині бідняка, дістанеться собаці багача.” Ось такий закон ринку…
Категорія: Моя країна, Хвото |34 коментарів до “Синій - то небо, а жовтий - ..рапс!”
Відповісти
Скажу, що довкола міста Едмонтону (Канада), де я живу, принаймні у південному напрямку - виключно рапсові поля. Дивувався, що в Україні я такого не бачив. Згоден, що краще було б, якби перероблявся в Україні. Втім це цілком бізнес питання - буде вигідно стануть переробляти.
Станіславе, для того, щоб переробляти, потрібні заводи, а для цього потрібні гроші - інвестиції. Іноземцям воно не тре - їм вигідніше купити сировину тут й переробити деінде, а наші інвестори поки що доросли до інвестицій лише у будівництво..
Вся проблема у виснаженні ґрунту? ґрунт виснажує не рапс, а люди які перетворюють планету на гімно. ґрунт можна за пару років відновити, планеті треба пару мільярдів років
США не мають такої “іншої” сировини яку б засадив 1 гектар і забеспечив всю країну, яка б це сировина не була, всерівно буде забирати поля у пшениці, але в США “хліб” по $3
Оленка, чому це “іноземцям невигідно переробляти тут… переробити деінде”? Що за, вибачте, радянські кліше… Бізнесмен, неважливо український чи канадійський, що працює в Україні, буде виходити виключно з бізнес міркувань. Цілком можливо, що обсяг посівів каноли в Україні ще не настілки великий, щоб будувати переробний завод. Можливо технологія дорога. Вони все прорахують і побудують там, де вигідно.
Станіслав, бізнес міркування можуть бути різними, як економія так і більші витрати на якийсь момент часу задля інших ґарантій
З точки зору іноземця, Україна це НЕ стабільна країна для бізнесу, особливо для довготермінового, будівництва заводів які окупляться за 5-10 років, адже навіть самі українці не знають, що буде через рік і хто буде їх “дерибанити”
>Україна це НЕ стабільна країна для бізнесу
Україна дійсно має невисокі показники бізнес розвитку (щось 70-80-та позиція), але ж не настільки нестабільною, щоб це заважало будувати заводи окупні за 5-10 років. А що, Китай з його комуністами при владі, чи Росія з націоналістами самодурами такі небезпечні для вкладання грошей? Та ні. Але вкладають. Тому, що все вирішує врешті дешева і кваліфікована робоча сила, логістика, комунікації. Повірте, в соціально-політичному плані України виглядає куди прогнозованою ніж більшість країн світу.
Станіславе, на відміну від України в Росії та Китаї все стабільно. Стабільні національні самодури та стабільні комуністи. Такі умови більш сприяють інвестуванню, ніж постійна невизначеність…Тому що можно планувати економічну діяльність на перспективу, враховуючи самодурів і коміністів.
>Тому що можно планувати економічну діяльність на перспективу, враховуючи самодурів і коміністів
Ні, не можна. Не буває “стабільних комуністів”. Не буває довгострокової стабільності в країнах, якими керкють самодури, в тоталітарних країнах. Невже власна історія ще нічому українців не навчила? Подивіться, що витворяє самодур Чавез в Венесуеллі. Ще вчора туди вкладали шалені гроші в промисловість американці і англійці. Сьогодні Чавез це все націоналізує.
Проблеми України ніяким чином не пов”язані з бійками в парламенті, які нікого не лякають. В Україні партії самодурів в політичному маргінезі, мають до 10%. Проблеми України ВИКЛЮЧНО в структурних реформах.
Вибачте, а нещодавня реприватизація в очах інвесторів чи не схожа на вихідки Чавеза?
У нас самодурів вистачає у всіх партіях, і, можливо, бійки в парламенті не відображалися б на веденні бізнесу, якби то не бізнесмени билися.
Найперше, бізнесмени не б’ються в укр. парламенті. Б’ються політики… Мені важко вести дискусію, тому, що я розумію про що Ви говорите, але я абсолютно інакше все це сприймаю. Я НЕ сприймаю штампи, якими засипані українські медіа і в яких немає нічого конструктивного, нажаль. Я більше читаю англомовну пресу, американську переважно про Україну, а там зовсім інші акценти. Ніяка бійка в парламенті не колише американського журналіста. Тут більше акцент на сенс подій, тенденції, як це вписується у цивілізаційні процеси. Ну, і звісно, бізнес аналітика. Так от, реприватизація двійки трійки підприємств на умоваї відкритого тендеру нікого не хвилює тут. Хвилює, що українці замкнуті на радянському порочному колі, хвилює корупція, хвилює, що менеджери сер. ланки не знають інтернац. англійської, хвилює, що використовуються старі технології. Політично Україна абсолютно нормальна для Заходу.
Оленка- сонечко.
Приємно бачити твій блог.
Маю маленьке прохання не обзивай ріпак рапсом.
Цьом цьом папа.
Андрію, перед тим, як виправляти, перевірили б:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA
обидва слова вживаються нарівні.
PS: ми знайомі?
Нещодавно був на Львівщині, об’їздив чи не половину області (вздовж трас). І не бачив НІЧОГО, ОКРІМ РІПАКУ. Виглядає дуже красиво і чудово - жовті поля і синє небо - прямо український прапор
Але думки в мене були такі самі, як і в Оленки… Треба терміново переробний завод )))
sez’е, дякую за підтримку
Доречі, на інвестиційному форумі, де я мала нагоду проходити практику, був представлений інвестиційний проект побудови в Одеській області заводу для виробництва біопалива. Правда, я не пам’ятаю, що вони мають використовувати за сировину…
до теми:
http://www.epravda.com.ua/publications/485b8e3e5ad03/
LaSet, дякую, саме це я й намагалася сказати
потрібні заводи, а для цього політична стабільність. і не намагайтесь мене переконати, що в нас все з цим гаразд: я спостерігаю це “гаразд” щодня.
Для побудови заводів необхідна лише бізнес доцільність. Більше нічого. Заводи по переробці будують навіть в африканських країнах.
Станіславе, з Вами легче погодитись, ніж щось довести…
От чому Ви вважаєте, що знаєте краще, ніж багато інших людей, що живуть тут?
Оленка, тому, що закони бізнесу ВСЮДИ однакові. Особливо, що стосується будівництва переробних заводів.
хех… а таке поняття як “інвестиційний клімат” Ви не визнаєте?
Інвестиційний клімат стосується зацікавленості переважно інвестиційних компаній у вкладанні великих масивів грошей. Це фінансова складова. Деякі інвест компанії втім грають і на ризик, якщо ви знаєте. Будівництво переробних заводів це має лише дотичне відношення до інвестиційного клімату.
Станіславе, будівництво заводу і є інвестування…І той, хто вкладає в нього гроші розраховує якнайшвидше їх повернути та примножити. Він же не будинок для пристарілих вирішив побудувати. Для такого будівництва потрібні саме “великі масиви грошей”. Так, це фінансова складова будівництва. Але без фінансування ми навіть проекта не розробимо…
Ні, дивіться, простіше. Хтось вкладає гроші у рапс. Цей хтось знається на цьому бізнесі, правильно? Чому цей він не візьме кредит на переробний завод? Навіщо йому всі ці фінансові навороти з інвест кліматом, якщо він може пійти взяти кредит і побудувати цей завод вклавши ну нехай 50-100, ну 200 млн. євро - для бізнесу завязаного з енергетикою це невеликі гроші. Немає в Україні таких великих ризиків щоб щось сталося з цим заводом. Ну немає їх. Коли, у кого, як забирали свіжепобудований завод? Забирали неправильно приватизовані, було, весь світ визнав це як нормально, тому, що їх навіть не націоналізували, а відкрито переприватизували. Тобто тут не потрібні якісь мега гроші, в Україні багато індустріальних об”єктів багато більшої вартості.
Слідкуючи за цією віртуальною суперечкою, маю відзначити, що в цьому окремому випадку Станіслав, мабуть, ближчий до істини. Оленка має рацію в глобальному розумінні, але будівництво заводу по переробці рапсу - то не глобальна річ. Власне, він коштуватиме, я впевнений, набагато менше, ніж 200 мільйонів євро. Мабуть, 50 - верхня межа. Аби чавити масло зі бур’яна якихось високих технологій не треба
І ці гроші не є чимось критичним ані для наших багатіїв, ані для закордонних палевних корпорацій. Я гадаю, справа в тому, що будівництво таких заводів споживачів рапсу не цікавить, бо вони мають власні потужності для переробки, і не зацікавлені в нових виробництвах, поки вирощування ріпаку є сталим і задовільняє існуючі виробництва. А от для того, щоб відповідні заводи з’являлися в Україні, треба вирішувати це на законодавчому рівні, забороняти вивіз непереробленої сировини (як це було колись із насінням соняшника) або ставити великі мита. Коли вивозити ріпак стане невигідно, закордонний буржуїн або відмовиться від вирощування ріпаку на наших теренах (що навряд, враховуючи сучасний стан із паливом), або буде щосб думать щодо переробки на місці вирощування…
“справа в тому, що будівництво таких заводів споживачів рапсу не цікавить” - правильно, їм воно ні до чого. Споживачам абсолютно все одно, де це паливо виробляється. У такому будівництві має бути зацікавлена держава. Розвинуті країни це зрозуміли ще у 16-17 столітті: для збагачення країни потрібно ввозити сировинні товари, а вивозити - готову продукцію (пізній меркантилізм, якщо цікаво).
І, дійсно, sez`e, тому влада має створити такі умови, коли вигідніше виробляти тут, а не тільки вирощувати. Можливі дії ви перелічили. Але щоб втілити їх у життя, потрібно можновладцям трішки відволіктися від перманентного “нічогонероблення” і розробити програми, законопроекти, врешті решт прийняти закони, що б регулювали розвиток цієї сфери. Це можливо в наших умовах? слабо віриться…Потрібно, щоб щось велике в лісі здохло.
Станіславе, Ви ж розмірковуєте з точки зору класичного підходу в економіці: буде доцільно - з’явиться завод, і держава тут ні до чого, геть руки (”невидима рука ринку” і т.д. і т.п.). Однак така позиція ефективна в умовах досконалої конкуренції та розвинутого капіталізму (одіозне словосполучення ))), тобто приблизно Англії 19 ст. А ми ще у 17-му! Наш торговий капітал ще не перетворився у промисловий, не проведена земельна реформа - не працюють у нас ще ринкові механізми досить ефективно.
У мене для вас гарні новини - ми живемо у 21-му сторіччі (не 17-му)
Тому відьом не вішають на площах, а виробники біопалива користуються базами даниз і Інтернет. В Україні побудовано багато переробних заводів. В Україні їх так багато, що деякі з них здається стоять. Тому, що всякий завод повинен мати свою доцільність. Борони Боже, щоб держава примушувала будувати такі заводи.
Станіславе, я не про відьом кажу і інтернет, а про розвитку ринкової інфраструктури та економічних відносин! Це не я придумала: є різні ступені розвитку за цими показниками. Виділяють певні епохи.. якщо Вам цікаво - розкажу докладніше.
І я ні слова не казала, що держава має “примушувати будувати заводи”, вона повинна створити такі умови, коли це буде (по вашому) доцільно.
Знаєте, як привертають інвестиції китайці? За містечком виділяється пустинна територія, проводяться туди лінії електропередач, будується дорога, публікується інвестиційний проект розміщення там якогось переробного заводу, визначають умови. Ви хочете сказати, що так вони примушують будувати цей завод?
Мене цікавить хто саме цей рапс вирощує? це держава, ПП? і хто його закуповує? В світі продовольча криза, невже це самий вигідніший продукт?
LaSetе, вирощують ПП, схема закупки мені не відома..
Я про що й кажу: цікаво, що виграє у двобої за землю: їжа чи паливо?
Станіслав
Ви про переробні заводи рапсу говорите, чи буряку, чи соняшника? =Р Це ж різні речі все-таки… Ми тут маємо розмову про рапс. Якщо ви кажете, що в нас їх так багато, що деякі стоять, то приведіть з десяток рапсопереробних виробництв, вам, мабуть, це не буде важко
LaSet
Не самий вигідніший, але один із. Продовольча криза частково через те, що дорожчає паливо. Рапс - один із засобів зупинити подорожчання палива.
V chernivcjah neshodavno vidkryly zapravku na biopalyvi. zavozjatj z Moldovy, tomu shco v UA do ostannjogo chasu bulo ne vygidno jogo pererobljaty,cherez syljne lobbi naftopererobnykiv. A ot vyroshjuvaty raps - budj laska. Teper vsi vzajlysja za golovu ale scho z togo bude - pobachymo.
yurchyk, то нафтопереробникам невигідно, щоб його переробляли
і тому є лоббі
Схоже їсти ми маємо що: В Україні рекордна врожайність зерна
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/26/29200810739.html
Це все здорово, але куди ж продати великий обсяг соняшнику, зернових, рапсу, сої та інші культури с-г виробництва!!!