Надія єєєеее..
Останнім часом все частіше мені трапляються молоді викладачі, що проводять семінари. Так от, проаналізувавши їхній рівень, можна виділити 3 основних типи:
1. Ніякі - предмет викладання не знають, викладати не вміють, займаються цією діяльністю
а) заради грошей (ґґ);
б) заради самостверждення (тому хамовиті);
але частіше: в) і те, й інше.
2. Такі собі - у предметі розбираються у рамках методички, але хоч не злобні. Толку з таких малувато, але хоч нервів не псують.
2. Отакенні )) - ерудовані, активні, сучасні: як у методах викладання, так і в охопленні предмету; змушують думати, працювати над нестандартними проблемами, зацікавлюють у вивченні предмету. При цьому уміють створити дружню атмосферу при збереженні дисципліни. І головне - повага. Більшість поєднує викладацьку діяльність із іншою роботою чи власним бізнесом. Можливо, це стає на заваді більш активній науковій діяльності, але зате вони не зацікавлені здерти якомога більше “грошової маси” зі студента на сесії.
І дуже хочеться вірити, що ці кращі не залишать викладання.. Є надія.
Filed under Щось | Tags: викладачі, Моя країна, ОДЕУ, студенство |17 коментарів до “Надія єєєеее..”
Відповісти
А не можна сказати. Ця особиста думка сформована під особистими враженнями, чи це такі загальні висновки. Може поділишся?
G3D: хм.. трішки не зрозуміла, що мається на увазі.. чи поділяють інші таку думку? Це моє особисте враження, хтось вважає так само, хтось - ні. В залежності від того, яка мета перебування у вузі
Теоретично перші дві категорії викладачів мають “відсіюватись” на етапі поступлення, навчання, педагогічної практики. Але… мала зарплата, послаблення рівня вимог і, як наслідок, знань, відношення держави до науки призвели до того, що беруть тих, хто є, а не кращих з кращих. Хоча відсіяти всіх “недостойних” неможливо
Я працюю лаборантом в одному з комп’ютерних класів свого університету. Одного разу до мене приходить викладач років 35, і каже: “Мені для проведення лабораторної треба таке то програмне забезпечення (віндове)”. Я йому кажу: “Мені шкода, але ми тут використовуємо лише Debian GNU/Linux та інше вільне програмне забезпечення, а те, що Вам потрібно, під WINE`ом не працює!”. Він мені у відповідь: “У мене тут методичка, я взагалі дупля не ріжу, і це взагалі не мій предмет… Зробіть щоб усе працювало, бо я не нічого не розумію!”.
Викладач з факультету Комп’ютерних Інформаційних Технологій! На жаль, буває таке, що трапляються викладачі тупіші своїх студентів. Таких треба просто розстрілювати за те, що відбирають у студентів час, і псують життя!
А так, мені, на щастя, дуже пофартило з викладачами. Майже у кожного можна багато чому навчитися, і про що поговорити! Вважаю то за велике щастя!
virua: головне, щоб достойних не відсіювали ))
Сашко Кравчук: Побільше б нам такого щастя
хоча.. деяким це не потрібно. Мабуть, навіть, більшості…
Дійсно, те, що студентам до шмиги який у них викладач, тільки б у кінці семестру поставив залік/екзамен — це окрема розмова!
Якщо дивитись глобально, то я це розумію так: на даний час суспільству (а, як наслідок, державі) не потрібна освіта і наука, а потрібні дипломи (батьки собі думають: “ну, нащо моїй дитині мучитись, якщо можна зробити простіше”). Як тільки серед суспільства (більшості, адже, еліта ніколи не втрачає інтерес до знань) почне переважати протилежна думка (думка про те, що добра освіта - запорука успіху в житті, а диплом - це лише письмове підтвердження певного рівня знань), то тоді і вимоги до школи, училищ, вищого навчального закладу від держави почнуть змінюватись в кращу сторону. Проте, зовсім не факт, що буде кому вчити і виховувати. Адже, ми втратили першість майже у всьому в чому були на провідних ролях. Зараз ми не в змозі робити конкурентні комп’ютери, мобільні, сканери, тощо.
Освіта — це тупа система для заробляння грошей. Це бізнес, і нічого більше. Наше щастя, що у цій системі опиняються люди, які можуть Нас чомусь навчити.
virua: Все можна повернути. Але важкувато, звичайно. на мій погляд вірніше було б направити зусилля на створення чогось абсолютно нового, унікального в своєму роді, а не вигадувати велосипед - і легше пробитися (бо нема конкурентів), і перспективніше
Для цього потрібні науковці.. і з цим у нас біда….
Сашко Кравчук: Деформоване у нас це поняття.. Адже мета освіти має бути зовсім інша, аби вона була ефективною.
Ключове слово — “повинна”. Ні, це не песимізм. Чистої води реалізм, який мене просто кидає у холодний піт, бо це все дійсно не правильно! Дуже не правильно!!! Вважаєте, що можете щось змінити — дійте! “Як не ми, то хто? Як не зараз, то коли?” (с)
“Як не ми, то хто? Як не зараз, то коли?” - девіз покоління, яке хоче жити краще не на словах, а в реальності.
Хочеться вірити, що наше покоління слідуватиме такому девізові..
Принаймні серед мого оточення я бачу певне пробудження. Можливо, мені і з ними пощастило
Contra spem spero! - Без надії сподіваюсь! (Леся Українка)
“Освіта — це тупа система для заробляння грошей. Це бізнес, і нічого більше.”
якби наша система освіти будувалась на тих же засадах, що і бізнес (в першу чергу на конкурентній основі), вона була би значно кращою.
Щось в цьому є (” … якби наша система освіти будувалась на тих же засадах, що і бізнес … “). Не слід забувати, що освіта сама собою не може існувати, вона має відповідати вимогам часу і тим потребам, які є на ринку праці. Адже, ніхто не буде сперичатись, що знання в тих же Штатах - це більшою мірою капіталовкладення (вища освіта - дорога і престижна). Освіта у них не для всіх (як у нас), а лише для тих, хто має змогу її купити. Хоча, якщо ти дійсно кращий з кращих, то тоді вже держава спонсорує тебе, ніби вкладає капітал у своє ж населення
у нас теж держава спонсорує.. але, на жаль, не завжди кращих з кращих.. бізнес
>> у нас теж держава спонсорує.. але, на жаль, не завжди кращих з кращих.. бізнес
Політика!